збратаний
ЗБРАТАНИЙ, а, е, книжн., поет. Дієпр. пас. мин. ч. до збратати. Скрізь волошково, маково, зелено... Юнаки, юнаки... Де їм лік? Вони збратані іменем Леніна, А тому побратими навік! (Бичко, Сійся.., 1959, 123); І не хилились [повстанці], гартовані в муці, Збратані в діях і кров'ю давно (Шпорта, Запоріжці, 1952, 102).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | збратаний | збратана | збратане | збратані |
Родовий | збратаного | збратаної | збратаного | збратаних |
Давальний | збратаному | збратаній | збратаному | збратаним |
Знахідний | збратаний, збратаного | збратану | збратане | збратані, збратаних |
Орудний | збратаним | збратаною | збратаним | збратаними |
Місцевий | на/у збратаному, збратанім | на/у збратаній | на/у збратаному, збратанім | на/у збратаних |