зварений
ЗВАРЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зварити1. Кожного дня на столі й голубці, і локша в молоці, а то й бануш - дуже смачна мамалига, зварена у сметані (Мур., Бук. повість, 1959, 129); У неї в хаті так чисто, гарно так: діти умиті, чисто одягнені, обід зварений (Коцюб., І, 1955, 468); // зварено, безос. присудк. сл. - Перемліє все в казанах,- пожалкував мимохідь Хаєцький, вгадуючи по запахові, що саме зварено в тій чи іншій кухні (Гончар, III, 1959, 429).
Як (мов) зварений (зварена) - млявий, пасивний. [Xуса:] Та слухай, жінко, не будь як зварена! Се що за спосіб гостей вітати? Слова не промовить! (Л. Укр., III, 1952, 183).
ЗВАРЕНИЙ2, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до зварити2. Ворота теж були зварені з пруття і прикрашені плетивом металевих завитків (Збан., Переджнив'я, 1955, 104).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зварений | зварена | зварене | зварені |
Родовий | звареного | звареної | звареного | зварених |
Давальний | звареному | звареній | звареному | звареним |
Знахідний | зварений, звареного | зварену | зварене | зварені, зварених |
Орудний | звареним | звареною | звареним | звареними |
Місцевий | на/у звареному, зваренім | на/у звареній | на/у звареному, зваренім | на/у зварених |