звойовувати
ЗВОЙОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВОЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм. 1. Перемагаючи в бою, захоплювати, силою підкоряти кого-, що-небудь; завойовувати. Помишляє звоювати Підлий самурай Наш великий, наш багатий Дальносхідний край (Дума про О. Нечая, 1938, 65); Забажалось королеві Звоювать чужеє царство (Л. Укр., I. 1951, 374).
2. Перемагати кого-небудь у збройній боротьбі, в бою. - Я не цікавий, хто з ким воює, хто кого звойовує, але знаю, що вже чотири роки точиться війна (Гжицький, Опришки, 1962, 208); Жінки в один голос: - Ой, не пустіть, голубчики, тих панів більше, бо не життя нам, бідним. Звоюйте їх хутчіш (Ірчан, І, 1958, 288); // Долати чию-небудь волю, силу і т. ін. Ми не хочемо зрозуміти, чому жива дітвора так одчайдушно звойовує методичні зусилля дорослих, ..які домагаються від них статечної акуратності і поміркованості суджень (Літ. Укр., 4.XII 1962, 2); Туди треба було не Галиного серця, люблячого, теплого.. Тієї волі не звоюєш слабкою жіночою рукою! (Мирний, І, 1949, 399).
3. перен. Здобувати, придбавати в результаті боротьби, наполегливості і т.ін. Того, що дав нам Ленін,- що в Жовтні звоювали,- і дітям і онукам на вічний стане час! (Тич., II, 1957, 10); Майбутнє ж в далині: звоюй його, візьми (Голов., Близьке.., 1948, 57).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звойовую | звойовуємо |
2 особа | звойовуєш | звойовуєте |
3 особа | звойовує | звойовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звойовуватиму | звойовуватимемо |
2 особа | звойовуватимеш | звойовуватимете |
3 особа | звойовуватиме | звойовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звойовував | звойовували |
Жіночий рід | звойовувала | |
Середній рід | звойовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звойовуймо | |
2 особа | звойовуй | звойовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | звойовуючи | |
Минулий час | звойовувавши |