звільніти
ЗВІЛЬНІТИ, іє, док., розм. Стати менш натягнутим, напруженим; послабшати. Ще раз ухнув народ - і разом звільніло напруження шнурів, величезний камінь рушився (Фр., VI, 1951, 116).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звільнію | звільніємо |
2 особа | звільнієш | звільнієте |
3 особа | звільніє | звільніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звільнів | звільніли |
Жіночий рід | звільніла | |
Середній рід | звільніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звільніймо | |
2 особа | звільній | звільнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | звільнівши |