звірятко
ЗВІРЯТКО, а, с. Зменш.-пестл. до звір1 1; // Взагалі маленька тварина. Головна функція хвоста - бути стерном і балансом під час карколомних стрибків вивірки.. Він допомагав звіряткові підтримувати рівновагу (Наука.., 7, 1965, 57); [1 дитина:] Були у полі, Та ниви голі, Ні колосочка, Ані зернятка: Все позбирали Птахи, звірятка (Олесь, Вибр., 1958, 437); * Образно. Турецький купець на алжирськім базарі недорого дав за звірятко худе. І ти став рабом... (Бажан, Роки, 1957, 278); * У порівн. Гавриш похмуро слухав Чемерицю і, мов застукане звірятко, неспокійно водив очима по кімнаті (Коцюба, Нові береги, 1959, 337); Батько вплів у бороду правицю, вона темним звірятком заворушилась на сивині (Стельмах, II, 1962, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звірятко | звірятка |
Родовий | звірятка | звіряток |
Давальний | звіряткові, звірятку | звіряткам |
Знахідний | звірятко | звіряток |
Орудний | звірятком | звірятками |
Місцевий | на/у звірятку | на/у звірятках |
Кличний | звірятку | звірятка |