згорбатіти
ЗГОРБАТІТИ, ію, ієш, док. 1. Стати горбатим внаслідок каліцтва. - Хто ж мене найме з малою дитиною.. Та й який догляд за Галею в чужих людях? - Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? Мало їх гине щороку? - відповідала Пріська (Л. Янов., І, 1959, 284).
2. Зігнутися від важкої праці, переживань і т. ін.; зсутулитися. На цій роботі не забагатієш, а згорбатієш (Укр.. присл.., 1955, 59).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згорбатію | згорбатіємо |
2 особа | згорбатієш | згорбатієте |
3 особа | згорбатіє | згорбатіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | згорбатів | згорбатіли |
Жіночий рід | згорбатіла | |
Середній рід | згорбатіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згорбатіймо | |
2 особа | згорбатій | згорбатійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | згорбатівши |