здивованість
ЗДИВОВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до здивований 2. [Конрад (дуже здивовано) :] Як?.. (Потім здивованість раптом зміняється виразом розуміння). А, розумію (Л. Укр., II, 1951, 184).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | здивованість | здивованості |
Родовий | здивованості, здивованости | здивованостей |
Давальний | здивованості | здивованостям |
Знахідний | здивованість | здивованості |
Орудний | здивованістю | здивованостями |
Місцевий | на/у здивованості | на/у здивованостях |
Кличний | здивованосте | здивованості |