здогад
ЗДОГАД, у, ч. 1. Думка, припущення, що грунтується на ймовірності, можливості чого-небудь. На початку нова думка виступає у формі здогаду, що висувається до певної міри інтуїтивно (Наука.., 12, 1964, 9); Напливали здогади на душу й мучили (Коб., II, 1956, 96); Всі повірили щойно народженій новині, навіть той, хто першим висловив свій здогад (Тулуб, Людолови, І, 1957, 309).
@ Губитися в здогадах див. губитися.
2. розм. Те саме, що кмітливість. Настуся своїм тонким здогадом та міркуванням одразу втямила цю всю дядинину комедію (Н.-Лев., IV, 1956, 237).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | здогад | здогади |
Родовий | здогаду | здогадів |
Давальний | здогадові, здогаду | здогадам |
Знахідний | здогад | здогади |
Орудний | здогадом | здогадами |
Місцевий | на/у здогаді | на/у здогадах |
Кличний | здогаде | здогади |