землиця
ЗЕМЛИЦЯ, і, ж. Пестл. до земля 2-5. [Захарко:] Хились, моя сива голівонько, до сирої землиці, швидш хились, бо ні до кого вже буде тобі прихилитись!.. (Крон., II, 1958, 176); Тимко щулився від вранішньої прохолоди і, щоб зігрітися, збивав батогом святу землицю (Тют., Вир, 1960, 90); - В полі ж була.. Набрала оце землиці на пробу, розсаду на баклажани посію (Гончар, II, 1959, 196); - Що довго радити? Ми найдемо і самі управу на церковну землицю! - мовив Степан Пригара (Чендей, Вітер.., 1958, 72).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | землиця | землиці |
Родовий | землиці | землиць |
Давальний | землиці | землицям |
Знахідний | землицю | землиці |
Орудний | землицею | землицями |
Місцевий | на/у землиці | на/у землицях |
Кличний | землице | землиці |