землянин
ЗЕМЛЯНИН, а, ч. Житель планети Земля. От і Земля! Рідна, отча Земля! Навряд чи хто із землян може відчути до неї, своєї матері-годунальниці, таку синівську любов, як ті, хто відривався від неї на кілька діб (Рад. Укр., 27.IX 1962, 3).
ЗЕМЛЯНИН, а, ч., заст. Селянин. Кругом столу обсідали другі гласні - горожани й земляни (Мирний, II, 1954, 271).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | землянин | земляни |
Родовий | землянина | землян |
Давальний | землянинові, землянину | землянам |
Знахідний | землянина | землян |
Орудний | землянином | землянами |
Місцевий | на/у землянині, землянинові | на/у землянах |
Кличний | землянине | земляни |