зжалитися
ЗЖАЛИТИСЯ, люся, лишся, док., без додатка і над ким, розм. Виявити жаль, співчуття до кого-небудь, зглянутися на когось. Прийшлося Уласові хоч під греблю! Та вже громада зжалилась: вибудувала йому землянку в царині та й наставила чабаном (Мирний, І, 1949, 148), [Настя:] Марусю! ..Зжалься надо мною, сиротою! Я плачу, обливаюсь гіркими слізьми... Вернись до мене, пригорнись до мене! (Н.-Лев., II, 1956, 467).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зжалюся | зжалимося |
2 особа | зжалишся | зжалитеся |
3 особа | зжалиться | зжаляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зжалився | зжалилися |
Жіночий рід | зжалилася | |
Середній рід | зжалилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зжальмося | |
2 особа | зжалься | зжальтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зжалившись |