зиркати
ЗИРКАТИ, аю, аєш, недок. Час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Володько соромливо зиркав на хазяїв, хтів щось сказати і не смів (Коцюб., ІI, 1955, 431); Діти зиркали швидкими очима то на вчительку, то на фотографію (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 7); // по кому-чому. Швидко переводити очі, погляд, намагаючись побачити, роздивитися кого-, що-небудь. Гелда уважним оком зиркав по натовпу (Багмут, Опов., 1959, 19).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зиркаю | зиркаємо |
2 особа | зиркаєш | зиркаєте |
3 особа | зиркає | зиркають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зиркатиму | зиркатимемо |
2 особа | зиркатимеш | зиркатимете |
3 особа | зиркатиме | зиркатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зиркав | зиркали |
Жіночий рід | зиркала | |
Середній рід | зиркало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зиркаймо | |
2 особа | зиркай | зиркайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зиркаючи | |
Минулий час | зиркавши |