зласкавитися
ЗЛАСКАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. зласкавляться; док., рідко. 1. над ким і без додатка. Виявити жаль, співчуття до кого-небудь; зробити ласку, милість комусь. - Подякуйте також цьому добродієві, що з уваги на те, що ви визнали себе винними, просив зласкавитись над вами! (Фр., VI, 1951, 198); - У Дениса я позичив двадцять карбованців на коня, і оце мені за тиждень виходить їх оддавати... Як не зласкавиться Денис, не відсуне строку, то що я робитиму? (Гр., II, 1963, 352).
2. з інфін. Ласкаво погодитися, захотіти зробити що-небудь. Послали йому позов, а він двічі не зласкавився прибути на суд (Тулуб, Людолови, І, 1957, 296).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зласкавлюся | зласкавимося |
2 особа | зласкавишся | зласкавитеся |
3 особа | зласкавиться | зласкавляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зласкавився | зласкавилися |
Жіночий рід | зласкавилася | |
Середній рід | зласкавилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зласкавмося | |
2 особа | зласкався | зласкавтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зласкавившись |