злорадіти
ЗЛОРАДІТИ, ію, ієш, док. Виявляти злорадство. В останні дні Харкевич не часто думав про Рудя. Думки були зайняті справою, яку доручили йому. Але, зустрічаючи Рудя, він потай злорадів і внутрішньо посміхався (Голов., Тополя.., 1965, 246); Не злорадів [Б. Шоу] з приводу невдач тієї чи іншої вистави, він вболівав душею за сценічне втілення Шекспіра і сам важко переживав невдачі (Рад. літ-во, 3, 1964, 103).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злорадію | злорадіємо |
2 особа | злорадієш | злорадієте |
3 особа | злорадіє | злорадіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | злорадів | злораділи |
Жіночий рід | злораділа | |
Середній рід | злораділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злорадіймо | |
2 особа | злорадій | злорадійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | злорадівши |