злютовувати
ЗЛЮТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЛЮТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Скріплюючи, спаюючи, робити міцним, твердим. В будові бетоном злютуєш каміння, Вогнем свого серця його зігрієш (Дор., Серед степу.., 1952, 80).
2. перен. Об'єднувати в одно нерозривне ціле; зв'язувати, згуртовувати. З його смертю зникла й та сила, що злютовувала, держала купи всю родину (Вітч., 4, 1965, 201); Алі-баша недурне роздмухував войовничий настрій султана. Він розумів, що лише війна на деякий час злютує кров'ю нетривку державу Османа (Тулуб, Людолови, II, 1957, 461).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злютовую | злютовуємо |
2 особа | злютовуєш | злютовуєте |
3 особа | злютовує | злютовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злютовуватиму | злютовуватимемо |
2 особа | злютовуватимеш | злютовуватимете |
3 особа | злютовуватиме | злютовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | злютовував | злютовували |
Жіночий рід | злютовувала | |
Середній рід | злютовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злютовуймо | |
2 особа | злютовуй | злютовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | злютовуючи | |
Минулий час | злютовувавши |