змочений
ЗМОЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до змочити. Кругле лице її було змочене дощем (Мирний, IV, 1955, 90); - Ранки загояться до завтра. Прикладатиму марлю, змочену в пеніциліні, і все буде гаразд (Донч., V, 1957, 341); Біля калюжі на щедро змоченій землі Марія помітила широкі сліди від гусениць (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 119).
2. у знач. прикм. Який змочився; мокрий, вологий. Він з-під ската землю змочену кидає на шлях, вигортає на обочину в травах-споришах... (Гонч., Вибр., 1959, 219); Дощ не переставав. Змочена одежа холодила тіло (Шиян, Вибр., 1947, 32).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | змочений | змочена | змочене | змочені |
Родовий | змоченого | змоченої | змоченого | змочених |
Давальний | змоченому | змоченій | змоченому | змоченим |
Знахідний | змочений, змоченого | змочену | змочене | змочені, змочених |
Орудний | змоченим | змоченою | змоченим | змоченими |
Місцевий | на/у змоченому, змоченім | на/у змоченій | на/у змоченому, змоченім | на/у змочених |