знаменуватися
ЗНАМЕНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. тільки 3 ос., книжн. Відзначатися, відмічатися чим-небудь.
2. заст. Хреститися. Молиться [грек], б'є поклони, зітхає, знаменується до образа богородиці й позад усіх людей виходить з церкви (Н.-Лев., III, 1956, 363); Дідусь ідуть по улиці, хрестом знаменуються за святую милостиню, а самі жалібно вичитують: Та прожив я свій вік не так, як чоловік (Морд., І, 1958, 45).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаменуюся | знаменуємося |
2 особа | знаменуєшся | знаменуєтеся |
3 особа | знаменується | знаменуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаменуватимуся | знаменуватимемося |
2 особа | знаменуватимешся | знаменуватиметеся |
3 особа | знаменуватиметься | знаменуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знаменувався | знаменувалися |
Жіночий рід | знаменувалася | |
Середній рід | знаменувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаменуймося | |
2 особа | знаменуйся | знаменуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знаменуючись | |
Минулий час | знаменувавшись |