зобачення
ЗОБАЧЕННЯ, я, с. , діал. Побачення. - Кола хочете, тепер пришлю їх [гроші], а ні, то передам при зобаченні (Л. Укр., V, 1956, 151).
До зобачення - те само, що До побачення (див. побачення). - Проводив ось їх, - сказав Проценко, указуючи рукою на Христю.. -А тепер їду додому. До зобачення (Мирний, III, 1954, 296).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зобачення | зобачення |
Родовий | зобачення | зобачень |
Давальний | зобаченню | зобаченням |
Знахідний | зобачення | зобачення |
Орудний | зобаченням | зобаченнями |
Місцевий | на/у зобаченні | на/у зобаченнях |
Кличний | зобачення | зобачення |