зріднений
ЗРІДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зріднити. Двадцять вісім юнаків і дівчат сиділи за партами трохи схвильовані, зріднені єдиним почуттям багаторічного школярства (Цюпа, Вічний вогонь, 1960,19); // у знач. прикм. Який зріднився. Величайся ж, плем'я соколине! Хай міцніє в дружбі й розцвіта для народів зріднених єдина Батьківщина наша золота! (Забіла, У.. світ, 1960, 181).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зріднений | зріднена | зріднене | зріднені |
Родовий | зрідненого | зрідненої | зрідненого | зріднених |
Давальний | зрідненому | зрідненій | зрідненому | зрідненим |
Знахідний | зріднений, зрідненого | зріднену | зріднене | зріднені, зріднених |
Орудний | зрідненим | зрідненою | зрідненим | зрідненими |
Місцевий | на/у зрідненому, зрідненім | на/у зрідненій | на/у зрідненому, зрідненім | на/у зріднених |