зумовленість
ЗУМОВЛЕНІСТЬ, ності, ж. Залежність від певних причин. Первісним тільцям немає потреби досліджувать спершу Рухів зумовленість власних і всі світотвору закони (Зеров, Вибр., 1966, 162); У рішеннях і матеріалах XXI з'їзду партії дістали свій дальший розвиток положення марксизму-ленінізму про взаємний зв'язок і взаємну зумовленість двох сторін суспільного виробництва відповідно до періоду розгорнутого будівництва комунізму (Ком. Укр., 4, 1960, 19); - Буття визначає свідомість. Але не завжди ця зумовленість така проста, що можна її на карбованці чи на десятини перевести (Головко, II, 1957, 503).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зумовленість | зумовленості |
Родовий | зумовленості, зумовлености | зумовленостей |
Давальний | зумовленості | зумовленостям |
Знахідний | зумовленість | зумовленості |
Орудний | зумовленістю | зумовленостями |
Місцевий | на/у зумовленості | на/у зумовленостях |
Кличний | зумовленосте | зумовленості |