зімкнений
ЗІМКНЕНИЙ, ЗІМКНУТИЙ а, е. 1. Дієпр пас. мин. ч. до зімкнути. Серед безлічі зімкнених в один ланцюг думок з'являється іноді якась спасенна іскра і спопеляє все, .. що сковувало тіло (Міщ., Сіверяни, 1961, 105); Перепел зупинив коня, пальцями вільної руки розціп свої зімкнуті від задуми крилаті брови (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 12); Вже не тужу я за тобою, Та снишся далі ти мені. Уста вже зімкнуті журбою (Павл., Бистрина, 1959, 220).
2. у знач. прикм. Який зімкнувся, з'єднався (перев. краями, кінцями). Високі врожаї можна одержувати в садах з добре розвинутими зімкнутими кронами [дерев] (Хлібороб Укр., 9, 1968, 31).
Зімкнені (зімкнуті) лави (ряди): а) (військ., спорт.) лави з максимально зменшеною дистанцією між людьми в лавах і між лавами. Підрозділи.. ішли заповненими, зімкнутими рядами (Гончар, III, 1959, 429); б) лави людей, об'єднаних спільною метою. Як живий з живими і нині стоїть наш Горький у зімкнених лавах могутнього табору борців за мир (Рад. Укр., 17.VI 1951, 3).
ЗІМКНЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. зімкнений 2. Характерною рисою цих степів є значна зімкненість рослинного покриву (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 9).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зімкнений | зімкнена | зімкнене | зімкнені |
Родовий | зімкненого | зімкненої | зімкненого | зімкнених |
Давальний | зімкненому | зімкненій | зімкненому | зімкненим |
Знахідний | зімкнений, зімкненого | зімкнену | зімкнене | зімкнені, зімкнених |
Орудний | зімкненим | зімкненою | зімкненим | зімкненими |
Місцевий | на/у зімкненому, зімкненім | на/у зімкненій | на/у зімкненому, зімкненім | на/у зімкнених |