зіп'ятий
ЗІП'ЯТИЙ, ЗІПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зіп'ясти, зіпнути і зіп'яти. Спершу багатії-казахи нацьковували своїх наймитів на зіп'яті серед степу, схожі на купи нагорнутої землі, переселенські хутори (Хор., Ковила, 1960, 60); Вони поставили свої курені в однім ряду із сотнями інших заробітчанських куренів, що тяглися, скільки зглянеш, берегом, то більші, то менші, зіпнуті з нарізаного в плавнях верболозового пруття (Гончар, І, 1959, 40).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зіп'ятий | зіп'ята | зіп'яте | зіп'яті |
Родовий | зіп'ятого | зіп'ятої | зіп'ятого | зіп'ятих |
Давальний | зіп'ятому | зіп'ятій | зіп'ятому | зіп'ятим |
Знахідний | зіп'ятий, зіп'ятого | зіп'яту | зіп'яте | зіп'яті, зіп'ятих |
Орудний | зіп'ятим | зіп'ятою | зіп'ятим | зіп'ятими |
Місцевий | на/у зіп'ятому, зіп'ятім | на/у зіп'ятій | на/у зіп'ятому, зіп'ятім | на/у зіп'ятих |