каденція
КАДЕНЦІЯ, ї, ж. 1. Вставка імпровізаційного характеру, що входить до складу музичного твору (перев. концерту) й виконується віртуозно без супроводу.
2. Те саме, що каданс. - В них [церковних ладах] .. нема так званого уводячого [ввідного] тону, що утворює звичайну каденцію (закінчення) (Іст. укр. музики, 1922, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | каденція | каденції |
Родовий | каденції | каденцій |
Давальний | каденції | каденціям |
Знахідний | каденцію | каденції |
Орудний | каденцією | каденціями |
Місцевий | на/у каденції | на/у каденціях |
Кличний | каденціє | каденції |