казенка
КАЗЕНКА, и, ж. 1. заст., розм. Державна винна крамниця; // Горілка, яку продавали в цій крамниці. - Нічого, стара, не клопочись. Може, є капуста чи огірок. Я приніс шкалик казенки. Закусити чимсь... (Іщук, Вербівчани, 1961, 97).
2. діал. Місце ув'язнення. - Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, - тут, діду, чоловік вовком завиє (Фр., IV, 1950, 180).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | казенка | казенки |
Родовий | казенки | казенок |
Давальний | казенці | казенкам |
Знахідний | казенку | казенки |
Орудний | казенкою | казенками |
Місцевий | на/у казенці | на/у казенках |
Кличний | казенко | казенки |