камерний
КАМЕРНИЙ1, а, е. 1. Прикм. до камера 1.
2. спец. Який складається з камер (у 2 знач.). В господарствах поліської зони [Волинської] області для сушіння трави й сіна застосовуються стаціонарні камерні льоносушарки (Наука.., 10, 1963, 30); Камерна піч.
КАМЕРНИЙ2, а, е. Признач. для виконання невеликою кількістю музикантів-солістів або ансамблями з кількох учасників. За повоєнні часи українська симфонічна та камерна музика збагатилася рядом видатних творів (Мист., 6, 1957, 56); Неперевершеним зразком камерної музики є мадригали, коріння яких у народних мелодіях (Веч. Київ, 26.IV 1966, 4); // Який має в своєму складі невелику кількість виконавців (про ансамбль). Композитор [І. Шамо] добре володіє фактурою камерного ансамблю, вміє розкрити національні особливості мелодичного матеріалу (Мист., 1, 1956, 32); // Який виконує соло (про співака). - Ти знаєш: я вирішила покинути оперу... Буду камерною співачкою! (Досв., Вибр., 1959, 234).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | камерний | камерна | камерне | камерні |
Родовий | камерного | камерної | камерного | камерних |
Давальний | камерному | камерній | камерному | камерним |
Знахідний | камерний, камерного | камерну | камерне | камерні, камерних |
Орудний | камерним | камерною | камерним | камерними |
Місцевий | на/у камерному, камернім | на/у камерній | на/у камерному, камернім | на/у камерних |