капотіти
КАПОТІТИ, тить, недок. Підсил. до капати. Дощик, дощик Аж із стріхи капотить (Укр.. лір. пісні, 1958, 168); З квача капотіла фарба і лишала на білому закуреному тротуарі зелену доріжку (Л. Укр., III, 1952, 605); Назустріч - мій хазяїн.. в добротних юхтових чоботях, з яких аж капотів дьоготь (Збан., Любов, 1957, 211).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капочу | капотимо |
2 особа | капотиш | капотите |
3 особа | капотить | капотять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капотітиму | капотітимемо |
2 особа | капотітимеш | капотітимете |
3 особа | капотітиме | капотітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | капотів | капотіли |
Жіночий рід | капотіла | |
Середній рід | капотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капотімо | |
2 особа | капоти | капотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | капотячи | |
Минулий час | капотівши |