каучук
КАУЧУК, у, ч. Смолиста речовина, що видобувається з молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти тощо (синтетичний каучук) і з якої виготовляють гуму. На цій леваді за всі роки своєї роботи вона [Пармузіна] здобула сировину на сотні тонн натурального каучуку, без якого неможливе виробництво каучуку синтетичного (Вол., Сади.., 1950, 140); Вулканізований каучук називається гумою (Заг. хімія, 1955, 423); Хіміки навчились одержувати з вугілля штучну нафту, а з неї - бензин, лаки, мило, харчові жири, каучук (Наука.., 3, 1957, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | каучук | каучуки |
Родовий | каучуку | каучуків |
Давальний | каучукові, каучуку | каучукам |
Знахідний | каучук | каучуки |
Орудний | каучуком | каучуками |
Місцевий | на/у каучуку | на/у каучуках |
Кличний | каучуку | каучуки |