кенотаф
КЕНОТАФ, -а, ч. Надгробний пам'ятник, споруджений не на місці поховання померлого, свого роду символічна могила; встановлюється у випадку, якщо покійний загинув (пропав безвісти, потонув і т.д.) у важкодоступному місці, а тіло втрачене або його пошук може привести до нових жертв і не може бути поховане на батьківщині; також кенотаф встановлюється, якщо тіло піддане кремації, а порох розвіяний; в Україні відомі кенотафи скіфського періоду та періоду Київської Русі; звичай споруджувати кенотафи зберігся донині на західній Україні – символічні стрілецькі чи упівські могили, невеликі хрести на місцях загибелі людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кенотаф | кенотафи |
Родовий | кенотафа | кенотафів |
Давальний | кенотафові, кенотафу | кенотафам |
Знахідний | кенотаф | кенотафи |
Орудний | кенотафом | кенотафами |
Місцевий | на/у кенотафі | на/у кенотафах |
Кличний | кенотафе | кенотафи |