кноп
КНОП, ч. 1. род. -а. Плетений вузол у вигляді потовщення на кінці корабельного троса; служить для закріплення; запобігає прослизанню і розвиванню корінного кінця. 2. род. -у. Рослинне волокно для виготовлення линв.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кноп | кнопи |
Родовий | кнопу | кнопів |
Давальний | кнопові, кнопу | кнопам |
Знахідний | кноп | кнопи |
Орудний | кнопом | кнопами |
Місцевий | на/у кнопі | на/у кнопах |
Кличний | кнопе | кнопи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кноп | кнопи |
Родовий | кнопа | кнопів |
Давальний | кнопові, кнопу | кнопам |
Знахідний | кноп | кнопи |
Орудний | кнопом | кнопами |
Місцевий | на/у кнопі | на/у кнопах |
Кличний | кнопе | кнопи |