кобальтовий
КОБАЛЬТОВИЙ, а, е. 1. Який містить у собі кобальт (у 1 знач.). Кобальтова руда; Кобальтові сплави.
2. Який має колір кобальту (у 2 знач.); темно-синій.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кобальтовий | кобальтова | кобальтове | кобальтові |
Родовий | кобальтового | кобальтової | кобальтового | кобальтових |
Давальний | кобальтовому | кобальтовій | кобальтовому | кобальтовим |
Знахідний | кобальтовий, кобальтового | кобальтову | кобальтове | кобальтові, кобальтових |
Орудний | кобальтовим | кобальтовою | кобальтовим | кобальтовими |
Місцевий | на/у кобальтовому, кобальтовім | на/у кобальтовій | на/у кобальтовому, кобальтовім | на/у кобальтових |