ковиловий
КОВИЛОВИЙ, а, е. Прикм. до ковила; тирсовий. Ковилова рослинність; // Порослий ковилою. Волею людини багатовікові ковилові степи перетворюються в масиви золотистої пшениці (Колг. Укр., 11, 1957, 45).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ковиловий | ковилова | ковилове | ковилові |
Родовий | ковилового | ковилової | ковилового | ковилових |
Давальний | ковиловому | ковиловій | ковиловому | ковиловим |
Знахідний | ковиловий, ковилового | ковилову | ковилове | ковилові, ковилових |
Орудний | ковиловим | ковиловою | ковиловим | ковиловими |
Місцевий | на/у ковиловому, ковиловім | на/у ковиловій | на/у ковиловому, ковиловім | на/у ковилових |