когерер
КОГЕРЕР, -а, ч. 1. Прилад, який застосовували в перших радіоприймачах в якості детектора. 2. У сучасному розумінні – активний елемент, резистор, опір якого за командами управління набуває лише крайніх значень; такий елемент в радіотехніці називається ключем; на відміну від звичайного ключа з одним входом управління, для зміни стану когерера використовуються два входи управління з сигналами різної фізичної природи.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | когерер | когерери |
Родовий | когерера | когерерів |
Давальний | когерерові, когереру | когерерам |
Знахідний | когерер | когерери |
Орудний | когерером | когерерами |
Місцевий | на/у когерері | на/у когерерах |
Кличний | когерере | когерери |