колодязний
КОЛОДЯЗНИЙ, а, е. Прикм. до колодязь. При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу, ще більше нагадували колодязну цямрину (Коцюб., І, 1955, 311); Щодня він чистив коня гострою шкребницею, напував його холодною колодязною водою, годував з рук (Чаб., Балкан. весна, 1960, 362); // Стос. до колодязя. Між білими хатами й зеленими вишниками високо вгору підіймались колодязні журавлі (Н.-Лев., І, 1956, 441); Колодязний коловорот являє собою вал, укріплений на осі (Фізика, І, 1957, 107).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | колодязний | колодязна | колодязне | колодязні |
Родовий | колодязного | колодязної | колодязного | колодязних |
Давальний | колодязному | колодязній | колодязному | колодязним |
Знахідний | колодязний, колодязного | колодязну | колодязне | колодязні, колодязних |
Орудний | колодязним | колодязною | колодязним | колодязними |
Місцевий | на/у колодязному, колодязнім | на/у колодязній | на/у колодязному, колодязнім | на/у колодязних |