коміції
КОМІЦІЇ, -ій, мн. У Стародавньому Римі – народні збори, в яких брали участь вільні громадяни. ** Куріатні коміції – збори патриціїв по куріям, започатковані за родового ладу; за царської епохи (VIII – VI ст. до н.е.) вирішували питання війни і миру та обрання царів; в епоху республіки втратили політичне значення, зберігши формальне право вручення імперія (тобто верховної влади) магістратам, а також право вирішення питань, пов'язаних з відносинами між членами родів і фамілій, а також справ релігійного характеру. Трибутні коміції – збори всіх громадян по територіальних округах – трибах; в результаті боротьби плебеїв з патриціями з 287 до н. е. одержали законодавчу, а потім і судову владу і право обирати всіх нижчих магістратів, перетворившись у найважливіший вид народних зборів; у період Пізньої Республіки збиралися в основному для прийняття законів і проведення виборів. Центуріатні коміції – збори по центуріям, що об'єднували і патриціїв, і плебеїв за принципом майнового цензу; були засновані в середині VI ст.; спочатку були зборами воїнів; відали питаннями війни і миру, обирали вищих магістратів, виконували судові функції.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коміції | |
Родовий | коміцій | |
Давальний | коміціям | |
Знахідний | коміції | |
Орудний | коміціями | |
Місцевий | на/у коміціях | |
Кличний | коміції |