кон'югаційний
КОН'ЮГАЦІЙНИЙ, -а, -е, лінгв. Стос. до кон'югації. // Який належить до відмінювання дієслів.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кон'югаційний | кон'югаційна | кон'югаційне | кон'югаційні |
Родовий | кон'югаційного | кон'югаційної | кон'югаційного | кон'югаційних |
Давальний | кон'югаційному | кон'югаційній | кон'югаційному | кон'югаційним |
Знахідний | кон'югаційний, кон'югаційного | кон'югаційну | кон'югаційне | кон'югаційні, кон'югаційних |
Орудний | кон'югаційним | кон'югаційною | кон'югаційним | кон'югаційними |
Місцевий | на/у кон'югаційному, кон'югаційнім | на/у кон'югаційній | на/у кон'югаційному, кон'югаційнім | на/у кон'югаційних |