конкуруючий
КОНКУРУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до конкурувати. Конкуруючі країни.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | конкуруючий | конкуруюча | конкуруюче | конкуруючі |
Родовий | конкуруючого | конкуруючої | конкуруючого | конкуруючих |
Давальний | конкуруючому | конкуруючій | конкуруючому | конкуруючим |
Знахідний | конкуруючий, конкуруючого | конкуруючу | конкуруюче | конкуруючі, конкуруючих |
Орудний | конкуруючим | конкуруючою | конкуруючим | конкуруючими |
Місцевий | на/у конкуруючому, конкуруючім | на/у конкуруючій | на/у конкуруючому, конкуруючім | на/у конкуруючих |