консистенція
КОНСИСТЕНЦІЯ, ї, ж., спец. Ступінь щільності або густини речовини. Служить нам [дотик] до пізнання не тільки форми тіл, їх консистенції, поверхні і температури, але також їх віддалення (Фр., XVI, 1955, 263); Абрикоси для сушіння беруть стиглими, коли вони вже набули властивого сорту забарвлення, аромату та щільної консистенції м'якоті (Садівн., 1957, 275).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | консистенція | консистенції |
Родовий | консистенції | консистенцій |
Давальний | консистенції | консистенціям |
Знахідний | консистенцію | консистенції |
Орудний | консистенцією | консистенціями |
Місцевий | на/у консистенції | на/у консистенціях |
Кличний | консистенціє | консистенції |