концептуалізм
КОНЦЕПТУАЛІЗМ, у, ч. Напрям у середньовічному номіналізмі, представники якого доводили, що загальні поняття не існують поза розумом пізнаючого суб'єкта, а є особливими формами пізнання дійсності.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | концептуалізм | концептуалізми |
Родовий | концептуалізму | концептуалізмів |
Давальний | концептуалізмові, концептуалізму | концептуалізмам |
Знахідний | концептуалізм | концептуалізми |
Орудний | концептуалізмом | концептуалізмами |
Місцевий | на/у концептуалізмі | на/у концептуалізмах |
Кличний | концептуалізме | концептуалізми |