крихкотілий
КРИХКОТІЛИЙ, а, е. 1. Який має слабке здоров'я, худеньку постать; тендітний, крихкий (у 2 знач.). Максим сидів на кормі, де вчора тулилася до борту худорлява й крихкотіла Медже (Тулуб, Людолови, II, 1957, 201); До нас ішов тонкий, крихкотілий юнак, незручно переступаючи з ноги на ногу (Трип., Дорога.., 1944, 21).
2. Огрядний, опасистий, із в'ялим, пухким тілом. Не вірилось, що така крихкотіла людина, як Давид Маркевич, може так швидко орудувати лопатою (Шовк., Інженери, 1956, 379).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | крихкотілий | крихкотіла | крихкотіле | крихкотілі |
Родовий | крихкотілого | крихкотілої | крихкотілого | крихкотілих |
Давальний | крихкотілому | крихкотілій | крихкотілому | крихкотілим |
Знахідний | крихкотілий, крихкотілого | крихкотілу | крихкотіле | крихкотілі, крихкотілих |
Орудний | крихкотілим | крихкотілою | крихкотілим | крихкотілими |
Місцевий | на/у крихкотілому, крихкотілім | на/у крихкотілій | на/у крихкотілому, крихкотілім | на/у крихкотілих |