кришеник
КРИШЕНИК, а, ч., розм. Відрізаний шматочок чого-небудь їстівного (перев. сала). - Сальця ще є трохи: пошила спідницю людям, так дали кришеник (Барв., Опов.., 1902, 503); Не бачила [Одарка], якими кришениками сала наділив її економ (Л. Янов., І, 1959, 421); Вона взяла кілька кришеників картоплі, покуштувала (Добр., Тече річка.., 1961, 184).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кришеник | кришеники |
Родовий | кришеника | кришеників |
Давальний | кришеникові, кришенику | кришеникам |
Знахідний | кришеник | кришеники |
Орудний | кришеником | кришениками |
Місцевий | на/у кришенику | на/у кришениках |
Кличний | кришенику | кришеники |