купиння
КУПИННЯ1, я, с. 1. Збірн. до купина. Болото це велике: широке і довге, густо вкрите зеленим купинням (Збан., Крил. гонець, 1953, 35).
2. Місце, покрите купинами. Коли прибули на заплаву геологи під керуванням П. і вирубали у плавнях посеред купиння якусь вербу чи кілок, правління колгоспу хотіло притягати їх до суду (Довж., III, 1960, 458); З розгону напливає берег.. Данило вискакує на хистке купиння, оглядається довкола, водячи браунінгом (Стельмах, II, 1962, 57).
КУПИННЯ2, я, с. Збірн. до купина1. Дуби ще червоніли могутніми кронами і були схожі на червоне купиння на синьому плесі озера (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 272).
КУПИННЯ3, я, с., чого, рідко. Збірн. до купина. На розлогому полі зразу за насипом, поміж купинням прив'ялої бурякової гички, майоріло кілька веселих барвистих хустинок (Смолич, Театр.., 1946, 72).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | купиння | купиння |
Родовий | купиння | купинь |
Давальний | купинню | купинням |
Знахідний | купиння | купиння |
Орудний | купинням | купиннями |
Місцевий | на/у купинні | на/у купиннях |
Кличний | купиння | купиння |