ластів'ятко
ЛАСТІВ'ЯТКО, а, с. Зменш.-пестл. до ластів'я. - Ой, ти, ластів'ятко моє нещасливе! - приголубила його Печериця (Козл., Мандрівники, 1946, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ластів'ятко | ластів'ятка |
Родовий | ластів'ятка | ластів'яток |
Давальний | ластів'яткові, ластів'ятку | ластів'яткам |
Знахідний | ластів'ятко | ластів'яток |
Орудний | ластів'ятком | ластів'ятками |
Місцевий | на/у ластів'ятку | на/у ластів'ятках |
Кличний | ластів'ятку | ластів'ятка |