лицедій
ЛИЦЕДІЙ, я, ч. 1. заст. Актор. У Петербурзі, у виставі "Вій", я й виступив перший раз на кону, як лицедій, в маленькій рольці чабана (Збірник про Кроп., 1955, 317); * Образно. - Я навіть вергуни вмію пекти. - Вергуни? Ха-ха-ха... От молодчина! Ну й дівка! Не дівка, а справжній лицедій (Добр., Очак. розмир, 1965, 23); // перен., зневажл . Посередній або поганий актор. Створити образ видатної людини в кінофільмі.. не може простий лицедій, а лише артист - громадянин, справжній художник (Довж., III, 1960, 137).
2. перен. Людина, яка вміє маскувати свої думки, вчинки і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лицедій | лицедії |
Родовий | лицедія | лицедіїв |
Давальний | лицедієві, лицедію | лицедіям |
Знахідний | лицедія | лицедіїв |
Орудний | лицедієм | лицедіями |
Місцевий | на/у лицедії | на/у лицедіях |
Кличний | лицедію | лицедії |
лицедіяти
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лицедію | лицедіємо |
2 особа | лицедієш | лицедієте |
3 особа | лицедіє | лицедіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лицедіятиму | лицедіятимемо |
2 особа | лицедіятимеш | лицедіятимете |
3 особа | лицедіятиме | лицедіятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лицедіяв | лицедіяли |
Жіночий рід | лицедіяла | |
Середній рід | лицедіяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лицедіймо | |
2 особа | лицедій | лицедійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лицедіючи | |
Минулий час | лицедіявши |