лубрикатор
ЛУБРИКАТОР, -а, ч. 1. Прилад для автоматичного мащення під тиском тертьових поверхонь машин і механізмів. 2. У свердловинних технологіях – герметизуючий пристрій, що використовується при спуску (підйомі) глибинних приладів у свердловину з надмірним гирловим тиском; розрізняють лубрикатори для спуску глибинних приладів з місцевою або дистанційною реєстрацією параметрів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лубрикатор | лубрикатори |
Родовий | лубрикатора | лубрикаторів |
Давальний | лубрикаторові, лубрикатору | лубрикаторам |
Знахідний | лубрикатор | лубрикатори |
Орудний | лубрикатором | лубрикаторами |
Місцевий | на/у лубрикаторі | на/у лубрикаторах |
Кличний | лубрикаторе | лубрикатори |