люстерко
ЛЮСТЕРКО, а, с., діал. Дзеркальце (у 1 знач.). Ой венгерко, венгерко, венгерко! Позич мені люстерко, люстерко (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 445); Настя в хаті миє посуд, раптом кидає. Хапає люстерко, визирається (Вас., III, 1960, 321); Кожен користався Дніпром по-своєму.. Ганна Лавренко, ця мала його собі тепер дзеркалом замість люстерка, роздавленого в дорозі (Гончар, І, 1959, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | люстерко | люстерка |
Родовий | люстерка | люстерок |
Давальний | люстеркові, люстерку | люстеркам |
Знахідний | люстерко | люстерка |
Орудний | люстерком | люстерками |
Місцевий | на/у люстерку | на/у люстерках |
Кличний | люстерко | люстерка |