ліпний
ЛІПНИЙ, а, е. Стос. до ліплення (у 1 знач.). Всі ліпні роботи по фасадах та інтер'єрах виконав на високому художньому рівні досвідчений ліпник (Архіт. і буд., 1, 1955, 9); // Виготовлений ліпленням. Харівський скарб знаходився в ліпному горщику (Археол., VIII, 1953, 37); Гестапівець.. подивився на вкриту ліпною оздобою стелю (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 73); // З виліпленими прикрасами. Кімната.. освітлена одним алебастровим ліхтарем, що спускається на поволочених ланцюжках з білої ліпної стелі (Коч., III, 1956, 123).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ліпний | ліпна | ліпне | ліпні |
Родовий | ліпного | ліпної | ліпного | ліпних |
Давальний | ліпному | ліпній | ліпному | ліпним |
Знахідний | ліпний, ліпного | ліпну | ліпне | ліпні, ліпних |
Орудний | ліпним | ліпною | ліпним | ліпними |
Місцевий | на/у ліпному, ліпнім | на/у ліпній | на/у ліпному, ліпнім | на/у ліпних |