манірність
МАНІРНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. манірний. І от довгоочікуваний бал у повному розпалі. Господи, скільки манірності і пустопорожньої пишноти...! (Кол., Терен.., 1959, 178).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | манірність | манірності |
Родовий | манірності, манірности | манірностей |
Давальний | манірності | манірностям |
Знахідний | манірність | манірності |
Орудний | манірністю | манірностями |
Місцевий | на/у манірності | на/у манірностях |
Кличний | манірносте | манірності |