монокль
МОНОКЛЬ, я, ч. 1. Кругле оптичне скло для одного ока, що вставляється в очну западину; використовується замість окулярів або пенсне. - От ми й на нашому Монблані! - сказав Павлусь, накинувши навіщось на ніс монокль (Н.-Лев., IV, 1956, 259); Він вийняв монокль, заправив його в ліве око і поглянув на постанову (Смолич, І, 1958, 306).
2. Найпростіший фотооб'єктив, що складається з одного двоопуклого скла. Можна користуватися найпростішим фотооб'єктивом - моноклем, який дає злегка розмиті зображення (Довідник фот., 1959, 72).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | монокль | моноклі |
Родовий | монокля | моноклів |
Давальний | моноклеві, моноклю | моноклям |
Знахідний | монокль | моноклі |
Орудний | моноклем | моноклями |
Місцевий | на/у моноклі | на/у моноклях |
Кличний | моноклю | моноклі |