моцуватися
МОЦУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. 1. 3 великим зусиллям робити щось; силкуватися. Дивиться [Олекса], як то хлопці моцуються коло смереки, а вона стоїть (Хотк., Довбуш, 1965, 375); Чоловік моцувався з вантажем.
2. Боротися, мірятися силою. Він [Юра] вився, як в'юн по горі, завертаючи хмару, моцувався із нею (Коцюб., II, 1955, 341).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | моцуюся | моцуємося |
2 особа | моцуєшся | моцуєтеся |
3 особа | моцується | моцуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | моцуватимуся | моцуватимемося |
2 особа | моцуватимешся | моцуватиметеся |
3 особа | моцуватиметься | моцуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | моцувався | моцувалися |
Жіночий рід | моцувалася | |
Середній рід | моцувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | моцуймося | |
2 особа | моцуйся | моцуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | моцуючись | |
Минулий час | моцувавшись |