мудрування
МУДРУВАННЯ, я, с . Дія або її наслідки за знач. мудрувати. Незважаючи на.. мудрування вульгаризаторів, великі твори мистецтва минулого продовжували існувати, задовольняючи пізнавальні й естетичні потреби людей нового, радянського часу (Рад. літ-во, 2, 1957, 3); - Ану, викладай, Артеме, що там уже вимудрував? - Яке там мудрування! Картина, як на долоні (Головко, II, 1957, 403); - Коли позичите - віддамо без хитрощів. Ми люди прості, без мудрувань живемо, - говорить [Марія] з серцем (Стельмах, І, 1962, 309); Тяжко й велично упали [філософи] додолу з вершин мудрування (Зеров, Вибр., 1966, 146).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мудрування | мудрування |
Родовий | мудрування | мудрувань |
Давальний | мудруванню | мудруванням |
Знахідний | мудрування | мудрування |
Орудний | мудруванням | мудруваннями |
Місцевий | на/у мудруванні | на/у мудруваннях |
Кличний | мудрування | мудрування |